Риторично. Ірина Опря

Знову наступлять сонцю на горло. Це вже вкотре так...
Ненавмисно Підрубають корінь вічного дерева. Пречистої Діви рукою Пристосовницьки - злісно Піділлють молока цуценяті Цербера. Так пасує змієві маска наставника!.. Як Іуді обличчя Вчителя... Терном вкрите весло переправника Від якого загинуло світло... В цуценят піднебіння чорне. Цим сліпцям більш нічого не треба. А в людини рожевість у горлі... То ж від чого темніє небо? 28.
05.
04. Читається 2016го року на вечорі авторської поезії у Клубі екранної писемності КЕП

Источник: rutube.ru